Мерці плачуть, коли живі співають ці пісні

Плач з-під землі луна, коли сонця стихають вогні

І хмари стають все густішими

І навіть птахи замовкають

Мерці попід вікнами самотніх шукають

Тому після того, як сонце заходить

Якщо ти один в одинокому домі

І вітер гуде за вікном -

Про любов не співай

Ні в якому разі про любов не співай

Мерці пам’ятають, коли дивитись на сонце могли

Вогонь у серці палав, світив крізь безодню імли

Та час, мов пісок, тікає

Віки як секунди летять

Ніяка сила не зніме таких заклять

Тому після того, як вітер замовкне

А місяць у небі - страшний та холодний

Як ти наодинці -

Про любов не співай

Ніколи й нізащо про любов не співай

(Тому у той час, як місяць на небі

І ти - сам-на-сам, будь ласка, не треба

Я з-під землі чую тебе -

Про любов не співай

Благаю, кохана

Про любов не співай.)

Чи чуєш ти ці мертві голоси?

Чи чуєш ти ці мертві голоси?