Заснули мальви бiля хати

Їх мiсяць вийшов колихати

I тiльки мати не засне, мати не засне

Жде вона мене

I тiльки мати не засне, мати не засне

Жде вона мене

О, мамо рiдна, ти мене не жди

Менi в наш дiм нiколи не прийти

З мойого серця мальва проросла

I кров'ю зацвiла!

Не плач же, мамо, ти ж бо не одна

Богато мальв розсiяла вiйна

Вони шепочуть до тебе восени:

«Засни, засни, засни, засни…»

У матерiв є любi дiти

А у моєї – тiльки квiти

Самотнi квiти пiд вiкном, квiти пiд вiкном

Заснули вже давно

Самотнi квiти пiд вiкном, квiти пiд вiкном

Заснули вже давно

Як зiйде сонце – вийди на порiг

I люди вклоняться тобi до нiг

Пройдися полем – мальви буйних лук

Торкнуться твоїх рук!

Життя, як пiсня, що не вiдзвенить

Я в мальвi знов для тебе буду жить

Якщо ж я ласку не встигну принести

Прости, прости, прости, прости