Туман думок за сірими очима

Упав вінок шипи на голе тіло

В легенях дим; пускаю свої квіти

Ми поміж ним, а поміж нами – вітер

Знову і знову, я у тобі тону

І тихими водами наші руки торкалися

Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце

І тихими водами наші губи торкалися

Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою

Коли нас тільки двоє, двоє, двоє

Нас тільки двоє, двоє, двоє

Шукали пульс нічного міста душу

Відчути плюс я стіни всі порушу

В пустелях дні, ми розбивали скелі

Твої вогні мене не відпускали

Знову і знову, я у тобі тону

І тихими водами наші руки торкалися

Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце

І тихими водами наші губи торкалися

Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою

Коли нас тільки двоє, двоє, двоє

Нас тільки двоє, двоє, двоє

І тихими водами наші руки торкалися

Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце

І тихими водами наші губи торкалися

Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою

Коли нас тільки двоє